«Убивці, які вбивають Україну сьогодні, убивають Христа…»
Багато бруду довелося побачити. Брехня й насильство проростали і влітку, і взимку. Небачені врожаї капості збирала радянська влада.
Бачив, як святих, які вірили в Ісуса Христа, радянський суд робив злочинцями та відправляв на зону, на «виправлення та перевиховання». Декого відправляли на каторгу. Декого за віру в Бога позбавляли роботи й виганяли з інститутів. Так працювала радянська демократія.
Бачив, як радянські війська ввійшли до Праги та розчавили танками людей, які захотіли свободи. Жах!
Бачив, як радянські війська в Афганістан увійшли. Десять років громили країну, поклали людей без числа, ніхто не знає навіщо.
Чечня була особливою м’ясорубкою. Там радянські воїни показали себе в усій красі.
Смертоносні проєкти творила Русь православна. Усього не описати. І моторошна невідворотність нескінченних військових, мирних, руйнівних, смертоносних операцій начебто стала звичною.
Проте!
Про вторгнення в Україну не міг і думки припустити. Така акція — безумство! Це не тільки Каїн, який убиває Авеля, але це Росія, яка вбиває себе в Україні.
І ось трапилося.
Убивство масове. Із особливою жорстокістю. Руйнування тотальне. І лікарень, і шкіл, і житлових будинків. Убивства мирних людей подаються як неймовірний подвиг. Нагороди сиплються, як із рогу достатку! Очевидно, ковзанка смерті, запущена кремлем, не передбачає зупинки.
Що робити в такій трагічній реальності?
Україні стояти й чинити опір. Тут немає сумнівів.
Росії слід зупинитися. Одуматися. Покаятися. Звільнити Україну. А потім взятися за відновлення країни.
Християнам слід чітко розуміти, де злочинець, а де жертва. І, звісно, захищати жертву. І не виправдовувати вбивць.
Бог — любов! Убивці, які вбивають Україну сьогодні, убивають Христа!
Але попереду Божий суд. І кожен із нас дасть звіт за все, що робив, живучи в тілі.
Юрій Сіпко
Проти російського релігійного діяча Юрія Сіпкапорушили кримінальну справу
Російського релігійного діяча Юрія Сіпка обвинувачують у поширенні фейкової інформації про дії російської армії проти мирного населення України. Слідство завело кримінальну справу.
За повідомленням телеграм-каналу «Главка СК РФ», у березні 2022 року Сіпко розмістив в інтернеті відеоролик, у якому розповів про звірства росіян в Україні, засудивши дії російської армії.
8 серпня в Юрія Сіпка та інших християн відбулися обшуки на території столичного регіону й в Калузі. Розслідування триває, а його результати можуть вплинути на становище вірян у Росії.
Від початку війни Юрій Сіпко зайняв чітку позицію, у своїх постах і відео висловлював підтримку українському народу, засуджував дії російської влади та армії.
Коментуючи ці події, пастор написав: «Усім привіт, святі отці, мужі-браття! Я тут. У безпеці. Добрі люди в кошику зі стіни мене спустили й допровадили до якогось вільного поселення. Усім дякую за увагу!»
«Ніякої протиправної діяльності я не вів. Ні в чому протиправному мене не викрили. І тому вони мене не зупинили. Я живий. Коли зупинять, тоді вже я не зможу передати вам привіт», — додав він.
Для довідки: Юрій Кирилович Сіпко — російський баптистський пастор, віце-президент Всесвітнього альянсу баптистів і президент Російського союзу євангельських християн-баптистів з 2002 по 2010 рік.
«Слово про Слово»
Жодних публічних заяв на підтримку Юрія Кириловича з боку рідного йому баптистського союзу нема і, найімовірніше, не буде. І цьому не варто дивуватися, бо й сам Юрій Кирилович обстоював думку, що баптистам не варто активно протистояти військовій агресії Росії. Його гострі й справедливі критичні випади часто стосувалися політики російської влади, російського православ?я, але ніколи рідного баптистського братерства, яке офіційно з часу початку війни жодного разу не виступило з осудом війни, зате активно бере участь у різноманітних державних заходах і шле вітальні телеграми Путіну.
Я приєднуюся до молитов за майбутню долю Юрія Кириловича та за Божий захист для нього та його рідних. Зазначу, що російський баптизм усе ж таки залишиться в історії завдяки відважному голосу сумління, яким є Юрій Сіпко. А обидва п’ятдесятницькі союзи Росії, у керівництві яких перебувають здебільшого етнічні українці, не спромоглися навіть на шепіт протесту.
Роман СОЛОВІЙ, богослов, пастор
Благовісник, 3,2023
|